Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

жив не буду

  • 1 жив не буду, а своего добьюсь !

    adj

    Dictionnaire russe-français universel > жив не буду, а своего добьюсь !

  • 2 пока жив буду

    part.
    gener. zeit meines Lebens (...)

    Универсальный русско-немецкий словарь > пока жив буду

  • 3 пока жив буду

    part.

    Русско-латышский словарь > пока жив буду

  • 4 пока жив буду

    part.

    Dictionnaire russe-français universel > пока жив буду

  • 5 пока я буду жив

    part.

    Dictionnaire russe-français universel > пока я буду жив

  • 6 пока буду жив

    Современная Фразеология. Русско-французский словарь > пока буду жив

  • 7 пока

    * * *
    1) нареч. пакуль што

    читайте газету, а я пока поработаю — чытайце газету, а я пакуль што папрацую

    пока я жив, я буду служить родине — пакуль я жывы, я буду служыць радзіме

    пока он играл, все молчали — пакуль ён іграў, усе маўчалі

    не уйду, пока не кончу — не пайду, пакуль не скончу

    откажитесь, пока не поздно — адмоўцеся, пакуль не позна

    пока дойду, будет ночь — пакуль дайду, будзе ноч

    пока-то (ещё)! — пакуль яшчэ (той, тая, тое)!

    закусите — пока-то ещё обед будет готов — закусіце — пакуль яшчэ той абед будзе гатовы

    пока! — бывай(це)!, пакуль!

    пока солнце взойдёт, роса очи выест погов. — пакуль сонца ўзыдзе, раса вочы выесць

    до тех пор, пока… — да той пары пакуль…

    Русско-белорусский словарь > пока

  • 8 Память

    - memoria (tenax); recordatio; fama, nomen, existimatio; retinetia (actarum rerum); animus (ex animo excidere, effluere); (компьютера) - instrumentum memoriale, apparatus us memorialis;

    • вводить в память, сохранить в памяти - in instrumento memoriali condere;

    • память есть способность души возобновлять бывшее, хранилище изобретенного умом. - Memoria est, per quam animus repetit illa, quae fuerunt, thesaurus rerum inventarum.

    • память верная, твердая - memoria tenax; иметь хорошую п. - memoria vigere;

    • прекрасная память - virtus memoriae;

    • у него память слаба - memoria ei labat;

    • иметь нетвердую память - memoria vacillat;

    • иметь большую память - esse magna memoria;

    • слабая память - segnis ac lenta memoria;

    • не иметь памяти - defici memoria;

    • обременять память - memoriam obruere;

    • память теряется - memoria occidit;

    • Это запечатлено глубоко в моей памяти - hoc in memoria mea penitus insidet;

    • врезаться в чью-л. память - alicui in visceribus haerere;

    • Пока я буду жив, всегда буду хранить ее в памяти - semper illius meminero, dum vivam; nunquam ex animo discedet illius memoria.

    • привести себе что на память - rem in memoriam reducere; rei memoriam renovare;

    • изгладить из памяти - rem e memoria evellere;

    • Это вышло у меня из памяти - haec exciderunt e memoria;

    • выйти из памяти - effluere ex animo;

    • Это приходит мне на память - hoc in memoriam redit;

    • иметь кого в свежей памяти - tenere vivam alicuius memoriam;

    • Это приводит мне на память Платона - haec res affert mihi memoriam Platonis;

    • упражнять, изощрять память - memoriam agitare, exercere;

    • сохранить в памяти - memoria custodire;

    • память его для нас драгоценна - quem memoria colimus;

    • воскресить чью память - intermortuam alicuius memoriam renovare;

    • истребить память - rei famam supprimere;

    • память о нем погибла - periit (vetustate abiit) eius memoria;

    • память, передаваемая нашим детям - memoria prodenda liberis nostris;

    • увековечить память чего - in animis omnium aliquid condere;

    • оставить по себе добрую память - bonam sui famam relinquere;

    • оставить по себе память своими заслугами - alios sui memores facere bene merendo;

    • составить себе вечную, бессмертную память - immortalitatem adipisci;

    • омрачить чью память - famam obscurare;

    • Это оскорбляет его память - hoc eius nomini officit, hoc eius famam imminuit, laedit;

    • человек, оставивший о себе отличную память - vir liberrimi nominis;

    • сегодня память по моем отце - Hodie res divina fit pro anima mei defuncti parentis;

    • годы уносят всё, вплоть до памяти - omnia fert aetas, animum quoque;

    • если память позволяет (в состоянии удержать) - si memoria suffragatur;

    Большой русско-латинский словарь Поляшева > Память

  • 9 живой

    επ., βρ: жив, -а, -о.
    1. ζωντανός•

    он еще жив αυτός είναι ακόμα ζωντανός•

    -ая рыба ζωντανό ψάρι•

    пока, жив буду όσο θα είμαι ζωντανός•

    -ое существо ζωντανό πλάσμα•

    живой труп ζωντανό πτώμα•

    взять -ым πιάνω ζωντανό•

    похоронили -го τον έθαψαν ζωντανό.

    || (με σημ. ουσ.) άνθρωπος ζωντανός•

    остаться в -ых μένω ζωντανός, επιζώ.

    2. ζωικός, οργανικός•

    -ая природа ζωική φύση•

    -ая материя ζωική ύλη.

    || ζωηρός•

    живой взгляд ζωηρή ματιά, ζωηρό βλέμμα•

    живой интерес ζωηρό ενδιαφέρο•

    смех ζωηρό γέλιο•

    -ые глаза ζωηρά μάτια•

    -ые краски ζωηρά χρώματα•

    -ое воспоминание ζωηρή ανάμνηση.

    || ζωτικός, δραστήριος, ενεργητικός.
    3. πραγματικός, ζωντανός•

    живой пример ζωντανό παράδειγμα•

    4. εκφραστικός• σαφής•

    -ое повествование εκφραστική διήγηση.

    5. αξέχαστος, άσβεστος.
    εκφρ.
    живой вес – ζωντανό βάρος•
    - ая вода – το αθάνατο νερό•
    - ая изгородь – φράχτης με πράσινους θάμνους•
    - ые картины – ταμπλώ βιβάνживойая очередь προσωπική σειρά•
    живой портрет – ζωντανή προσωπογραφία•
    - ая рана – ανοιχτή πληγή•
    - ая связь – άμεση σύνδεση•
    - ая сила – ζωντανή δύναμη (ανθρώπων, ζώων), μη μηχανική•
    живой товар – δουλεμπόριο• σωματεμπόριο•
    живой ум – έξυπνος, εφευρετικός, ευφυής•
    - це цветы – φυσικά λουλούδια, όχι τεχνητά•
    -го места нет ή не остается – δεν μένει άθικτο (αβλαβές) μέρος•
    -ой рукой ή -ым духом ή -ым манером – πολύ γρήγορα• με ζωντάνια•
    на -ую руку – στα γρήγορα•
    ни -ой души – ούτε ψυχή, ούτε γατί•
    -ое место, – παλ. πιασμένη θέση•
    задеть ή затронуть – κ.τ.τ. за -ое συγκινώ, προκαλώ ζωηρή εντύπωση, κεντώ, θίγω•
    на -ую нитку – (ραπτ.) α) τρύπωμα. β) μτφ. τσαπατσουλιά, προχειρότητα•
    по -ому резать – σκληρός ακόμα και ατούς δικούς•
    жив-здоров ή жив и здоров – σώος και αβλαβής•
    ни жив ни мертв – μισοπεθαμένος (από φόβο)•
    живой язык – ζωντανή γλώσσα (η ομιλούμενη).

    Большой русско-греческий словарь > живой

  • 10 жить

    живать
    1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;
    2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].
    * * *
    1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

    жил-был — фольк. був собі́, жив-був

    \житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким

    2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > жить

  • 11 живой

    1. (в разн. знач.) living, live (attr.), alive ( predic.)

    всё живое — every living thing, all flesh, man and beast

    как живой — to the life, true to life

    живая изгородь — hedgerow, quickset / green hedge

    2. ( подвижный) lively

    живой ребёнок — lively child*

    живой ум — lively wit / mind

    3. (активный, деятельный) lively, animated; brisk; wide-awake; ( оживлённый) vivacious

    проявлять живой интерес к чему-л. — take* / show* betray a keen / lively interest in smth.

    4. ( выразительный — о стиле, языке и т. п.) lively

    живые глаза — bright / sparkling eyes

    ♢ остаться в живых — survive, escape with one's life, be among the living; come* through разг.

    ни жив ни мёртв разг. (от страха и т. п.) — paralysed petrified with fear

    задевать, забирать, затрагивать кого-л. за живое — cut* / sting* smb. to the quick, touch smb. on the raw; touch a sore spot

    на живую нитку разг. — hastily, anyhow

    сшить на живую нитку (вн.) — tack (d.), baste (d.)

    живой уголок (в школе и т. п.) — nature corner

    не оставить живого места (на ком-л.) — beat* smb. to pulp

    Русско-английский словарь Смирнитского > живой

  • 12 пока

    поки, покіль, доки, докіль, заки, заким, закіль, нім, нім поки, аж, аж поки, допоки. Пил -ка не пропил всё добро - пив, аж поки все майно пропив. -ка буду жив, не забуду - поки живий буду (поки живу), не забуду. -ка дойду, и вечер настанет - заки(м) дійду, то й вечір (на)стане. -ка солнце взойдёт, роса глаза выест - доки сонце зійде, роса очі виїсть. Пообедаешь, -ка кризом обойдёшь - бублика з'їси, поки кругом обійдеш. -ка богатый обеднеет, бедный поколеет - поки багатий стухне, то вбогий опухне. Подожду, -ка вы окончите свою работу - почекаю, поки ви скінчите, свою працю (заким ви своє доробите). Не уйду, -ка всё не будет готово - не піду, аж поки все не буде готове. Он долго разглядывал меня, -ка узнал - він довго доглядавсь до мене, закіль упізнав. -ка не поздно - поки не пізно; поки час є; до лиха. -ка светло - завидна. -ка тепло - затепла. -ка у меня в памяти - доки держу в пам'яті. -ка что - поки-що, тим часом. С меня -ка (-ка-что) довольно этого - мені поки-що досить і цього, буде з мене й цього. -ка-что дайте немного, остальное потом - дайте тим часом трохи, решту потім. До тех пор, -ка - доти, доки. [Доти лях мутив, доки не наївся. Працює доти, доки не впаде знеможена (Крим.)]. -ка - до тех пор - доки, доти; поки, поти. [Поки діда, поти й хліба]. -ка ещё это будет - доки ще до цього дійдеться.
    * * *
    1) нареч. (сейчас, в течение некоторого времени) по́ки що, по́ки; ( тем временем) тим ча́сом
    2) нареч. (до сих пор, всё ещё) по́ки що, по́ки
    3) союз (в то время как, в течение того времени как) по́ки
    4) союз ( до того времени как) по́ки, до́ки; диал. за́ки

    Русско-украинский словарь > пока

  • 13 этот

    [étot] agg. e pron. dimostr. (gen. этого; f. эта, gen. этой; n. это, gen. этого; pl. эти, gen. этих)
    1.
    1) questo, quello

    ешь это мороженое, а я буду есть то — mangia questo gelato che io mangerò quell'altro

    в это время — (a) a quel punto; (b) nel frattempo

    с этого момента — (a) da questo momento, d'ora in poi; (b) da allora

    2) (этот же) stesso, medesimo
    3) m. questo, questo qui, questi, costui

    "На тебя не угодишь, и тот не хорош, и этот" (С. Найдёнов) — "Fai la difficile: quelllo lì non ti va bene, questo nemmeno" (S. Najdjonov)

    2.
    ◆

    "Грустно жить на этом свете, господа!" (Н. Гоголь) — "Che tristezza questa vita, signori!" (N. Gogol')

    о, эти женщины! — le donne!

    Новый русско-итальянский словарь > этот

  • 14 больше

    1. прил. (сравн. ст. от большой)
    bigger, larger; (гл. обр. об отвлеч. понятиях) greater
    2. нареч.
    1. (сравн. ст. от много 3) more

    как можно больше — (с сущ. в ед. ч.) as much as possible; (с сущ. во мн. ч.) as many as possible

    много больше — (с сущ. в ед. ч.) much more; (с сущ. во мн. ч.) many more

    чем больше..., тем больше... — the more... the more...

    2.:

    больше не — no more; not... any more / longer

    он там больше не живёт — he lives there no longer, he does not live there any more

    больше он туда не пойдёт — he will not go there any more, или again, he will go there no more

    ♢ ему это больше нравится — he likes this better

    Русско-английский словарь Смирнитского > больше

  • 15 там

    1.
    1) ( в том месте) là, lì, ci, vi
    2) (потом, затем) poi, dopo
    2. частица

    ну как, сдал экзамен? - какой там! — allora, hai superato l'esame? - macché superato!

    * * *
    1) нар. (в том месте, не здесь) là, lì; ci, vi (част.); colà

    он живёт там же — lui vive <dove viveva prima / nello stesso luogo>

    2) нар. разг. (потом, затем) dopo, poi уст.
    3)
    а) част. разг. (придаёт значение несущественности, пренебрежения) ma ( quale)

    что-то там пишет — mah, sta scrivendo <delle cose / qualcosa>

    как тебя там? — ehi, come ti chiami?

    б) (выражает сомнение в реальности чего-л.) macché...

    когда там! — ma via!; ma quando?

    какое там! — ma nient'affatto!; ma cosa dici!

    он будет поступать в университет? - какое там! — lui andrà a studiare all'università? - ma quale università! / ma figurati!

    4) част. ( в уступительных оборотах) checche, qualunque cosa (che)

    что бы там ни говорили, а он был хорошим товарищем — checché se ne dica, egli era un buon compagno

    дайте нам супу, мяса там, или рыбы — portateci il brodo, non so, della carne oppure pesce

    поворачивайся живее там! — su, muoviti / spicciati!

    ••

    там и тут, там и сям — qua e là

    то тут, то там; то там, то сям — ora qua ora là

    что / чего там — non fa niente

    одна нога здесь, а другая там — in un attimo; vado e torno ( от говорящего)

    * * *
    1. part.
    gener. indi
    2. n
    1) gener. colà, ivi, quivi, vi, ce, ci, cola, costa (у вас), la, li, qua dentro (внутри)
    2) obs. laddove
    3) poet. 've

    Universale dizionario russo-italiano > там

  • 16 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 17 Погибать

    - interire; perire; disperire; interire; defungi; mori (in mari; in armis); aboriri (omnia ut oriuntur, ita aboriuntur); pessum ire; fuisse; cadere; concidere; labi;

    • я ясно вижу, что погибаю - vivus vidensque pereo;

    • буду ли я жив, или судьбе будет угодно, чтобы я погиб - sive erimus, seu nos fata fuisse volent;

    Большой русско-латинский словарь Поляшева > Погибать

  • 18 на огонёк

    (зайти, забрести, заглянуть и т. п.)
    разг.
    < just> drop in on the chance; pop in to see smb. (to talk to smb., etc.)

    - Принимаете гостя, хлопцы? Нет? - весело спросил Нечаенко с порога. - Зашёл на огонёк. Можно? (Б. Горбатов, Донбасс) — 'Are you 'at home' for me, boys?' he cried cheerfully. 'Just dropped in on the chance. May I?'

    "Хорошо, Иван Егорыч, что ты живёшь по соседству... Не сердись, Иван Егорыч, если на огонёк буду заходить". (Г. Марков, Земля Ивана Егорыча) — 'It's a good thing you live around here, Ivan Egorich... Don't get angry, Ivan Egorich, if I pop in to talk to you now and then.'

    День короткий, путь далёкий, / А над домиком дымок. / Мы к хозяйке черноокой / Забрели на огонёк. (С. Орлов, На ночлеге) — Short's the day, and long the way... / From a roof, smoke curls away... / On a dark-eyed housewife's hut / Late at night we chanced to stray.

    Русско-английский фразеологический словарь > на огонёк

  • 19 там видно будет

    разг.

    - Насчёт денег я так решил. Пока жив, пенсию свою буду Виктору переводить. Нам с женой и того, что мы зарабатываем, хватит. А там видно будет. Может, Виктор ещё уцепится за что-нибудь. (П. Нилин, Впервые замужем) — 'This is what I have decided about the money problem. While I'm alive I will send my pension to him. My wife and I can manage on what we're earning. And then we'll see. Maybe Victor will find his feet yet.'

    Русско-английский фразеологический словарь > там видно будет

  • 20 гын

    Г.: гӹнь
    1. союз соотв.:

    Сар огыл гын, айдемын йолжо тыште нигунамат ок лий ыле докан. В. Юксерн. Если бы не война, то, наверно, сюда никогда не ступила бы человеческая нога.

    Тый – шке шинчет, мый гын – огым. М. Шкетан. Ты – сам знаешь, а я – не буду.

    Ямет йыгыре ошкылшо Ганян шӱргышкыжӧ ончале гын, Ганян нер ӱмбалныже пудра лаймыкым ужо. Д. Орай. Когда Ямет глянул в лицо Гане, то на кончике её носа заметил пушинку пудры.

    4) Г.

    Война эртен гӹнь, год шон. Н. Ильяков. Исполнился год, как прошла война.

    2. част. выражает:
    1) вопрос; передаётся частицей ли

    Сакар деч ыжымат йод, Сандырын изаже ила гын, уке гын? С. Чавайн. У Сакара даже не спросил, брат Сандыра жив ли, нет ли?

    2) усиление; передаётся частицей же

    Мо вара лиеш гын? М. Евсеева. Что же теперь будет?

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > гын

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • жив не буду — беспременно, кровь из носу, не я буду, чего бы то ни стоило, во что бы то ни стало, как пить дать, что бы там ни было, зуб даю, наверняка, железно, непременно, мамой клянусь, обязательно, я не я буду, кровь из зубов, хоть лопни, хоть тресни, хоть …   Словарь синонимов

  • не я буду — мамой клянусь, беспременно, обязательно, непременно, я не я буду, кровь из носу, жив не буду, кровь из зубов, чего бы то ни стоило, во что бы то ни стало, железно, наверняка, всенепременно, зуб даю, что бы там ни было, как пить дать Словарь… …   Словарь синонимов

  • я не я буду — не я буду, кровь из зубов, обязательно, непременно, чего бы то ни стоило, мамой клянусь, беспременно, кровь из носу, во что бы то ни стало, железно, наверняка, всенепременно, зуб даю, что бы там ни было, как пить дать, жив не буду Словарь русских …   Словарь синонимов

  • Жив буду - не забуду. — см. До веку помнить стану …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • за здорово живёшь — 1) Без всякой причины, основания. Обругал за здорово живёшь! 2) Бесплатно, даром. Не буду я работать за здорово живёшь! …   Словарь многих выражений

  • Живой не буду — Прост. Экспрес. Клятвенное заверение в чём либо: клянусь жизнью. Не споткнёмся. Мир не насмешим. Живой не буду, на ток завтра приду… Живём в вольной Сибири, знай ломи (И. Акулов. Касьян Остудный) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • обязательно — См …   Словарь синонимов

  • зуб даю — кровь из зубов, не я буду, беспременно, непременно, обязательно, жив не буду, хоть тресни, я не я буду, хоть умри, во что бы то ни стало, кровь из носу, чего бы то ни стоило, как пить дать, клянусь, что бы там ни было, наверняка, железно, мамой… …   Словарь синонимов

  • мамой клянусь — как пить дать, наверняка, чего бы то ни стоило, что бы там ни было, отсохни у меня язык, отсохни у меня рука, не сойти мне с этого места, зуб даю, всенепременно, железно, век свободы не видать, во что бы то ни стало, кровь из носу, я не я буду,… …   Словарь синонимов

  • железно — не я буду, жив не буду, кровь из носу, непоколебимо, несгибаемо, непременно, я не я буду, твердо, обязательно, чего бы то ни стоило, непреклонно, беспременно, жестко, кровь из зубов, как пить дать, стоически, что бы там ни было, зуб даю, стойко,… …   Словарь синонимов

  • кровь из носу — я не я буду, во что бы то ни стало, мамой клянусь, железно, наверняка, зуб даю, как пить дать, хоть умри, хоть лопни, что бы там ни было, хоть тресни, жив не буду, обязательно, непременно, беспременно, кровь из зубов, чего бы то ни стоило, не я… …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»